Долікарська допомога при обмороженнях
Обмороження – пошкодження тканин в результаті впливу низької температури. Причини відмороження різні, і при відповідних умовах (тривалий вплив холоду, вітру, підвищена вологість, тісне або мокре взуття, нерухоме положення, поганий загальний стан потерпілого – хвороба, виснаження, алкогольне сп’яніння, крововтрата і т.д.) відмороження може наступити навіть при температурі плюс 3-7!
Більш схильні відмороженню дистальні відділи кінцівок, вуха, ніс. При обмороженнях спочатку відчувається почуття холоду, що змінюються потім онімінням, при якому зникають спочатку біль, а потім всяка чутливість. Анестезія, яка з’явилась, робить непомітним тривалу дія низької температури, що найчастіше є причиною важких незворотних змін у тканинах.
По тяжкості і глибині розрізняють чотири ступені відмороження. Встановити це можливо лише після відігрівання потерпілого, іноді через кілька днів.
Велике значення при наданні першої допомоги мають заходи по загальному зігріванню потерпілого (гаряча кава, чай, молоко). Якнайшвидша доставка потерпілого в медичний заклад є також мірою першої допомоги. При транспортуванні слід вжити всіх заходів до попередження повторного охолодження. Якщо перша допомога не була надана до прибуття санітарного транспорту, то її слід надати під час транспортування.
Головне не допустити зігрівання переохолоджених ділянок тіла зовні, тому що на них згубно діє тепле повітря, тепла вода, дотик теплих предметів і навіть рук.
Коли потерпілого вводять в опалювальне приміщення, переохолоджені ділянки тіла, частіше руки або ноги, потрібно захистити від впливу тепла, наклавши на них теплоізоляційні пов’язки (ватно-марлеві, вовняні та інші).
Пов’язка повинна закривати тільки область з ураженим зблідненням шкіри, не захоплюючи не змінені шкірні покриви. В іншому випадку тепло від ділянок тіла з непорушеним кровообігом буде поширюватися під пов’язкою на переохолоджені ділянки, і викликати їх зігрівання з поверхні, чого допустити не можна!
Пов’язку залишають до тих пір, поки не з’явиться відчуття жару і не відновиться чутливість в пальцях рук чи ніг. У такому разі зігрівання тканин відбуватиметься за рахунок тепла, принесеного струмом крові, і життєдіяльність тканин ураженої ділянки буде відновлюватися одночасно з відновленням у ньому кровотоку.
Дуже важливо забезпечити нерухомість переохолоджених пальців кистей і стоп, так як їх судини дуже тендітні і тому можливі крововиливи після відновлення кровотоку. Щоб забезпечити їх непорушність, досить застосувати будь-який з видів транспортної іммобілізації імпровізованими або стандартними шинами.
При загальному переохолодженні з втратою свідомості основним правилом і досі залишається накладення теплоізолюючих пов’язок на руки і ноги, як тільки потерпілого внесли в тепле приміщення. Попередньо у нього визначають ознаки життя у вигляді наявності елементів свідомості, дихання, серцебиття, реакції зіниць на світло, за показаннями проводять ШВЛ і непрямий масаж серця. Тіло укутують ватною або вовняною ковдрою. Зальодяніле взуття не знімають і ноги в цьому взутті укутують будь-яким підручним матеріалом.
Після надання необхідної допомоги за станом потерпілого ведуть спостереження і надалі госпіталізують до лікувального закладу,
Застосовуючи цей метод першої допомоги, часто вдається врятувати обморожених і уникнути важких наслідків відмороження рук і ніг.