Високий артеріальний тиск – це серйозний стан, який потребує негайної уваги. Знання ознак та правильних дій у разі гіпертонічного кризу може врятувати ваше життя або життя ваших близьких. Давайте разом розберемося, як розпізнати симптоми підвищеного тиску та що робити в такій ситуації.

Ознаки високого артеріального тиску

Дуже важливо знати, як розпізнати симптоми підвищеного артеріального тиску. Це дасть змогу вчасно надати допомогу собі або своїм близьким. Ось основні ознаки гіпертонічного кризу:

1. Сильний головний біль. Інтенсивний біль у голові, що раптово виникає та не минає навіть після приймання знеболювальних препаратів.
2. Прискорене серцебиття. Людина може відчувати, що її серце починає битися швидше, ніби «вистрибує з грудей».
3. Оніміння або поколювання в кінцівках. Нерідко за високого тиску людина скаржиться на оніміння, «мурашки» або поколювання в руках та ногах.
4. Порушення зору. Підвищення артеріального тиску може спричиняти тимчасове погіршення зору, двоїння в очах.
5. Задишка. Людина може відчувати утруднене дихання, нестачу повітря.
6. Нудота та блювота. Високий тиск часто супроводжується нудотою, блювотою та загальним нездужанням.

Якщо ви помітили у себе або оточуючих хоча б один із цих симптомів, негайно виміряйте артеріальний тиск. За показників вище 160/100 мм рт.ст. терміново викликайте бригаду швидкої допомоги.

Що робити в разі підвищеного тиску

Якщо у вас або ваших близьких підвищений артеріальний тиск, вам необхідно швидко вжити таких заходів:

1. Виміряйте тиск. Щойно ви помітили тривожні симптоми, виміряйте артеріальний тиск. Якщо він перевищує 160/100 мм рт.ст., це може свідчити про гіпертонічний криз.
2. Викличте швидку допомогу. Негайно викликайте бригаду швидкої медичної допомоги або вирушайте до найближчого медичного закладу. Зволікання в цьому випадку вкрай небезпечне.
3. Прийміть ліки. Поки чекаєте на приїзд медиків, спробуйте самостійно знизити тиск за допомогою препаратів, раніше призначених вашим лікарем. Можна прийняти під язик нітрогліцерин або каптоприл.
4. Забезпечте спокій. Посадіть або покладіть потерпілого в напівсидяче положення, щоб йому було легше дихати. Уникайте різких рухів.
5. Прикладіть холод. Якщо людина скаржиться на сильний головний біль, можна прикласти до голови холодний компрес.

Категорично забороняється застосовувати будь-які народні засоби або самостійно приймати ліки без призначення лікаря. Це може тільки погіршити стан. Ваше головне завдання – якнайшвидше викликати швидку допомогу та надати першу допомогу до її приїзду.

Профілактика високого артеріального тиску

Високий кров’яний тиск – це серйозний стан, який потребує особливої уваги та відповідального ставлення до свого здоров’я. Запобігти розвиткові небезпечних гіпертонічних кризів можна, якщо регулярно проводити профілактичні заходи. Ось що важливо робити:

1. Регулярно вимірюйте тиск. Щоденний моніторинг артеріального тиску дасть змогу вчасно виявити проблему та почати лікування. Придбайте надійний тонометр та ведіть щоденник показань.
2. Дотримуйтесь призначень лікаря. Якщо у вас діагностовано підвищений тиск, суворо дотримуйтесь усіх рекомендацій та вказівок лікаря. Регулярно приймайте прописані лікарські препарати.
3. Відмовтеся від шкідливих звичок. Куріння, зловживання алкоголем, нездорове харчування – все це провокує стрибки артеріального тиску. Виключіть ці чинники зі свого життя.
4. Збалансуйте харчування. Обмежте споживання солі, жирної, гострої та копченої їжі. Віддавайте перевагу овочам, фруктам, цільнозерновим продуктам.
5. Займайтеся фізичними вправами. Регулярні помірні фізичні навантаження, такі як ходьба, плавання або велосипед, допоможуть нормалізувати тиск.

Комплексний підхід до профілактики – ось ключ до того, щоб уникнути небезпечних гіпертонічних кризів. Бережіть своє здоров’я та не забувайте вчасно викликати швидку допомогу в разі загрозливих станів.

Пам’ятайте, що за високого тиску зволікання неприпустиме. Своєчасне надання першої допомоги та екстрена госпіталізація в разі гіпертонічного кризу можуть врятувати життя. У разі необхідності скористайтеся послугами перевезення хворого в Україні.

Інсульт – це небезпечний стан, за якого необхідно швидко втрутитися що б надати першу медичну допомогу. Інсульт є однією з провідних причин смертності та інвалідності в усьому світі, тому рахунок йде буквально на хвилини.

Від того, наскільки грамотно й оперативно ви відреагуєте після виникнення симптомів, залежить, чи житиме людина та, чи збереже вона свої фізичні та розумові здібності надалі. Саме тому так важливо знати, як розпізнати ознаки інсульту та які дії вжити до приїзду швидкої допомоги.

Зволікання неприпустиме, бо це може коштувати людині життя. Тому вкрай важливо, щоб кожен із нас був обізнаний про те, як надати екстрену допомогу в разі інсульту. Від ваших швидких та грамотних дій у перші хвилини залежить усе — збереження життя та здоров’я потерпілого.

Давайте розглянемо, як правильно розпізнати ознаки інсульту та які дії слід вжити, щоб максимально збільшити шанси людини на виживання та подальше відновлення.

Ознаки інсульту

Дуже важливо знати, як розпізнати ознаки інсульту, щоб вчасно надати допомогу. Зверніть увагу на такі симптоми:

1. Раптова слабкість або оніміння в руці, нозі або на одній стороні обличчя. Людина може раптово відчути, що рука або нога «віднімається», оніміє або слабшає. Зазвичай це відбувається тільки на одному боці тіла.
2. Утруднене мовлення або нерозуміння мови. Людина може раптово почати невиразно говорити, вимовляти окремі слова або взагалі перестати розуміти звернену до неї мову.
3. Раптове порушення координації рухів. Людина може раптово втратити рівновагу, хитатися під час ходьби, насилу утримуючи предмети в руках.
4. Різкий головний біль. Біль у голові, який виник раптово та дуже сильний, також може бути ознакою інсульту.
5. Порушення зору. Людина може поскаржитися на раптове погіршення або двоїння в очах.

Якщо ви помітили хоча б один із цих симптомів, негайно викликайте бригаду швидкої медичної допомоги. Час – ключовий фактор у разі інсульту, від ваших дій у найближчі хвилини залежить життя людини.

Кроки першої допомоги в разі інсульту

Коли людина перенесла інсульт, рахунок йде на хвилини. Ваші дії в цей критичний момент можуть врятувати людині життя, тому важливо знати, як правильно надати першу допомогу.

1. Викличте швидку допомогу. Щойно ви помітили ознаки інсульту, негайно викликайте бригаду швидкої медичної допомоги. Поясніть диспетчеру, що в людини, ймовірно, стався інсульт, та повідомте її точне місцезнаходження.
2. Укладіть потерпілого в безпечне положення. Поки чекаєте на приїзд медиків, постарайтеся надати потерпілому найзручнішого та найбезпечнішого положення. Покладіть його на бік, щоб запобігти западанню язика та утруднення дихання.
3. Розстебніть одяг. Розстебніть або зніміть з людини одяг, що стискує, щоб їй було легше дихати. Слідкуйте за її диханням та за потреби надайте допомогу.
4. Не давайте пити та не вводьте ліки. Категорично забороняється давати людині, яка перенесла інсульт, пити воду або будь-які інші рідини. Також не намагайтеся самостійно вводити їй будь-які лікарські препарати. Це може тільки погіршити її стан.

Ваше головне завдання – терміново викликати швидку допомогу та забезпечити потерпілому максимально комфортні та безпечні умови до прибуття медиків. Пам’ятайте, що при інсульті кожна хвилина на рахунку!

Не рекомендовані дії при інсульті

Під час інсульту категорично забороняється робити будь-які самостійні лікувальні маніпуляції. Ваше головне завдання в цій ситуації – якнайшвидше викликати бригаду швидкої медичної допомоги та забезпечити потерпілому максимально безпечні умови до прибуття лікарів.

Ось дії, які в жодному разі не можна робити:

1. Не намагайтеся самостійно лікувати інсульт. У жодному разі не робіть будь-яких самостійних дій з лікування інсульту. Це може тільки погіршити стан людини.
2. Не викликайте блювоту. У жодному разі не намагайтеся викликати в потерпілого блювоту. Це може призвести до задухи.
3. Не розтирайте кінцівки. Не намагайтеся розтирати або розминати руки та ноги людини, у якої підозрюється інсульт. Це може тільки нашкодити.
4. Не робіть штучне дихання. Категорично забороняється робити людині штучне дихання. Це може тільки погіршити її стан.

Ваше єдине завдання в цій критичній ситуації – якнайшвидше викликати швидку допомогу. Тільки кваліфіковані медичні працівники можуть правильно надати допомогу в разі інсульту та запобігти можливим ускладненням.

Друзі, при підозрі на інсульт зволікати не можна. Пам’ятайте, що перші хвилини вирішують усе. Терміновий виклик швидкої допомоги може врятувати життя! У разі екстреної ситуації не втрачайте ні секунди та звертайтеся до служби швидкої допомоги Айболит.

Від хвороб, які вимагають термінової госпіталізації, ніхто не застрахований. У таких випадках необхідно негайно викликати швидку допомогу — приватну або державну. Чому краще звертатися до фахівців приватної швидкої допомоги — розповімо в цій статті.

Переваги приватної швидкої допомоги

• Швидкий доступ до медичної допомоги — приватна швидка допомога може швидше прибути на місце події, оскільки вона не залежить від державної системи. Це особливо важливо в критичних ситуаціях, коли кожна секунда має значення.
• Великий вибір послуг — у приватних медичних центрах можуть пропонуватися різні види медичної допомоги — від стандартних послуг швидкої допомоги до транспортування хворих за кордон.
• Висококваліфікований медичний персонал — приватні медичні центри зазвичай мають добре навчений медичний персонал, включно з лікарями, медсестрами та фельдшерами. Це забезпечує високий рівень медичної допомоги та підвищує шанси на успішний результат лікування.
• Зручність — приватна швидка допомога може прибути в будь-який час доби, і в будь-яке місце, де її потребують. Це особливо важливо для пацієнтів, які не можуть дістатися до лікарні через своє розташування.
• Персоналізований підхід — лікарі приватних медичних центрів за необхідності залишаються з пацієнтом стільки, скільки потрібно. Послуги приватної швидкої оплачуються по годинах.

З огляду на ці переваги, користуватися послугами приватної швидкої набагато зручніше та комфортніше. А всі витрачені кошти окупляться уважним ставленням, підходом і сервісом.

Можливості приватної швидкої допомоги

Крім стандартних послуг, приватні швидкі можуть надати додаткові послуги з виїздом додому. Серед них:

• транспортування хворих;
• збір аналізів;
• крапельниці;
• чергування лікарів біля хворого;
• ЕКГ;
• перев’язка.

У вартість послуг зазвичай включено всі необхідні матеріали та медикаменти. 

Приватні швидкі: види бригад

Перед тим як відправити бригаду швидкої до пацієнта, диспетчер уточнює подробиці. Робиться це для того, щоб до пацієнта приїхала бригада, яка спеціалізується на його діагнозі.

Залежно від спеціалізації бригади швидкої бувають:

• Неонатальні — дитяча швидка допомога на чолі з педіатром. Машина обов’язково має дитяче оснащення.
• Лінійні — доросла бригада на чолі з терапевтом. Відправляють до пацієнтів у звичайних випадках. 
• Реанімаційні — автомобілі швидкої оснащені необхідним обладнанням для реанімації хворих. На виклик обов’язково виїжджає анестезіолог-реаніматолог.

Загалом, приватна швидка допомога надає ширший спектр послуг і має більш індивідуальний підхід до пацієнта, ніж державні організації. Але вибір завжди залишається за пацієнтом.

Якщо вам необхідна послуга приватної швидкої, звертайтеся до медичної компанії «Айболіт».

Будьте здорові!

Сп’яніння — це стан, з яким знайомі багато з нас особисто. Після веселої вечірки або надто бурхливої ночі у барі часто доводиться стикатися з неприємними наслідками наступного ранку. Похмільний синдром може затемнити настрій та погіршити самопочуття на весь день, але існують способи впоратися з ним швидко та ефективно.

Що таке похмільний синдром

Похмільний синдром — це сукупність фізіологічних та психологічних симптомів, які виникають після вживання алкоголю. Він зазвичай розвивається на наступний день після споживання та може включати головний біль, нудоту, відчуття вибуху в грудях, втомленість, сухість у роті, роздратованість та інші неприємні відчуття.

Симптоми похмільного синдрому

Симптоми похмільного синдрому можуть варіюватися в залежності від індивідуальних особливостей організму та кількості спожитого алкоголю. Деякі з найбільш поширених симптомів включають в себе:

• Головний біль і закручення в голові.
• Нудота та блювота.
• Сухість у роті та пересушена шкіра.
• Втомленість та слабкість.
• Роздратованість та нервозність.
• Проблеми зі сном та концентрацією.

Як зняти похмілля — ефективні методи

Існує кілька ефективних способів зняти похмілля та полегшити свій стан:

1. Гідратація: Пийте багато води, щоб відновити рівень рідини в організмі та уникнути зневоднення.
2. Харчування: Їжте легкі та поживні страви, такі як супи, фрукти та овочі, щоб поповнити запаси вітамінів та мінералів.
3. Відпочинок: Відпочиньте та намагайтеся виспатися, щоб організм міг відновитися та відпочити.
4. Ліки: Приймайте препарати від болю, протиблювотні засоби або інші ліки, рекомендовані вашим лікарем.
5. Фізична активність: Виконуйте невеликі вправи або прогуляйтесь на свіжому повітрі, щоб стимулювати кровообіг та покращити настрій.

Рекомендації, щоб не було похмільного синдрому

Щоб уникнути похмільного синдрому у майбутньому, слід дотримуватися наступних рекомендацій:

• Вживайте алкоголь відповідально та у помірних кількостях.
• Періодично робіть перерви у вживанні алкоголю та пийте воду між напоями.
• Уникайте змішування різних видів алкоголю та алкогольних напоїв.
• Їжте перед вживанням алкоголю, щоб уповільнити його всмоктування в кров.

Заключення

Похмільний стан може бути неприємним та заважаючим, але з правильними методами та рекомендаціями його можна зняти швидко та ефективно. Дотримуйтесь здорового глузду, поважайте своє тіло та піклуйтеся про нього, щоб уникнути похмілля та зберегти своє благополуччя. Ви можете замовити послугу зняття алкогольної інтоксикації у компанії Айболіт.

Кома являє собою важкий патологічний стан, що характеризується глибоким пригніченням свідомості, відсутністю реакцій на будь-які зовнішні подразники. Розпізнання основних симптомів коми, вивчення її причин має найважливіше значення для своєчасного надання медичної допомоги. Але, як зрозуміти, наскільки серйозною є кома?

Основні симптоми коми:

1. Втрата свідомості, відсутність реакції на будь-які зовнішні подразники – звук, світло, больовий вплив. Пацієнт не відповідає, не реагує на звернення та маніпуляції.
2. Порушення дихання аж до його зупинки. Можливі патологічні типи дихання – Cheyne-Stokes, Біота, Куссмауля.

• Дихання Чейна-Стокса – характеризується періодичним чергуванням почастішання й уповільнення дихання аж до апное (зупинки дихання).
• Дихання Біота – являє собою дихання з нерівномірними за глибиною вдихами та видихами.
• Дихання Куссмауля – вирізняється частим, глибоким, шумним диханням, нагадує важке “штормове дихання”. Зустрічається за діабетичної коми, ниркової недостатності.

Ці патологічні типи дихання за коми пов’язані з ураженням дихального та судинорухового центрів довгастого мозку, порушенням їхньої регуляторної функції. Вказують на тяжкість коматозного стану та потребують проведення штучної вентиляції легень. Своєчасне розпізнавання цих порушень дихання має найважливіше значення для надання невідкладної допомоги в разі коми.

1. Порушення ковтання, слинотеча. Через втрату ковтального та кашльового рефлексів високий ризик аспірації вмісту ротоглотки.
2. Розширення зіниць (мідріаз), відсутність їхньої реакції на світло.
3. Втрата сухожильних і періостальних рефлексів, млявий тонус м’язів (атонія).
4. Порушення терморегуляції – можлива гіпертермія або гіпотермія.
5. Нестабільність артеріального тиску – артеріальна гіпертензія або гіпотензія.

Причини коми

До основних причин стану коми належать:

• Черепно-мозкова травма – виникає за тяжких травм голови, що супроводжуються забоєм, здавленням, пошкодженням речовин головного мозку. Найчастіші причини – автомобільні аварії, падіння з висоти тощо.
• Інсульт – гостре порушення мозкового кровообігу, зумовлене ішемією (нестачею кровопостачання) або крововиливом. Призводить до пошкодження ділянки головного мозку з розвитком вогнищевої неврологічної симптоматики та коми.
• Інфекції ЦНС – запальні захворювання головного та спинного мозку (менінгіт, енцефаліт, менінгоенцефаліт), спричинені вірусами, бактеріями. Супроводжуються набряком мозку, порушеннями його функцій.
• Отруєння – передозування ліків (снодійних, наркотичних анальгетиків), алкоголю, наркотиків (опіатів), чадного газу тощо. Викликають пригнічення переднього та судинорухового центрів мозку.
• Постгіпоксичне ушкодження мозку – наслідок кисневого голодування мозку при зупинці дихання, серцевої діяльності.
• Ендокринні порушення – діабетична та печінкова коми, зумовлені метаболічними розладами при цукровому діабеті та тяжкими захворюваннями печінки.
• Шок – за тяжкого шоку будь-якого походження. Виражена гіпоксія мозку від пригнічення функцій мозку до коми.

Лікування та медична допомога в разі коми

У разі виникнення коми необхідно терміново викликати бригаду швидкої медичної допомоги та транспортувати хворого в комі у відділення реанімації та інтенсивної терапії. Лікування та медична допомога:

• Проводиться моніторинг та підтримання життєдіяльності найважливіших функцій організму – життєдіяльності, кровообігу, температури тіла.
• Для забезпечення прохідності верхніх шляхів можлива додаткова інтубація трахеї та штучна вентиляція легенів.
• Підтримка гемодинаміки за допомогою введення рідин, вазопресорів, за необхідності – інотропних препаратів.
• Контроль та корекція метаболічних станів – кислотно-лужного стану, електролітного балансу, глюкози крові.
• Профілактика і лікування набряку-набухання головного мозку за допомогою осмотичних діуретиків, глюкокортикоїдів.
• Лікування судомного синдрому протиепілептичними засобами.
• Антибактеріальна терапія при інфекційних захворюваннях.
• Детоксикаційна терапія при отруєннях.
• Лікування основного захворювання, що спричинило розвиток коми.
• Ретельний догляд, профілактика пролежнів та контрактур.
• У разі затяжного перебігу – зондове харчування, фізіотерапія.
• Після виходу з коми – відновлювальне лікування, реабілітація.
• Прогноз у разі настання багато в чому залежить від глибини коматозного стану, причини та тривалості коми, своєчасності надання медичної допомоги.

Як видно, у разі виникнення коми вкрай важливою є своєчасна госпіталізація до медичного закладу та надання висококваліфікованої медичної допомоги. Однак транспортування коматозних пацієнтів може становити значні складнощі. У таких ситуаціях на допомогу приходять приватні медичні служби, такі як Aybolit. Ми маємо у своєму розпорядженні спеціально обладнаний транспорт та досвідчений медперсонал для безпечного транспортування і моніторингу стану пацієнтів у комі. Співробітники Aybolit забезпечать надійний контроль життєво важливих функцій та доставку пацієнта в стаціонар у максимально короткі терміни. Скористайтеся послугами професіоналів Aybolit за необхідності транспортування хворих у комі!

Рак є одним з найнебезпечніших захворювань сучасності. На жаль, часто онкологічні захворювання діагностують на пізніх стадіях, коли можливості лікування вже обмежені. Однак у разі своєчасного виявлення багато форм раку піддаються ефективній терапії. Тому важливо знати основні симптоми та ознаки раку, які можуть вказувати на розвиток онкологічного процесу.

Загальні ознаки онкології

Як виявити рак? Існує низка загальних симптомів раку, характерних для більшості локалізацій злоякісних пухлин:

• Підвищена стомлюваність, слабкість без видимих причин, які зберігаються тривалий час (понад 2-3 тижні). Це може бути пов’язано з порушенням обміну речовин через пухлинний процес.
• Зниження апетиту, незрозуміла втрата ваги за короткий термін. Відбувається через порушення роботи шлунково-кишкового тракту.
• Підвищення температури тіла до субфебрильних цифр (37-37,5°C) у вечірній час. Це пов’язано з інтоксикацією організму продуктами розпаду пухлини.
• Збільшення лімфатичних вузлів у різних частинах тіла. Відбувається через метастазування ракових клітин лімфою.
• Болі в кістках, суглобах, попереку, не пов’язані з травмами чи фізичними навантаженнями. Може бути наслідком метастазів у кісткову тканину.
• Зміни кольору та структури шкірних покривів – пігментація, лущення, поява виразок та ран. У низці випадків свідчить про метастатичне ураження шкіри.
• Порушення з боку різних органів та систем, не характерні для наявних захворювань. Можуть вказувати на пухлинне ураження конкретних органів.

Специфічні симптоми залежно від виду раку

Поряд із загальними, для окремих видів раку характерні ознаки, що вказують на ураження конкретних органів та систем:

1. Рак легенів – кашель, у тому числі з виділенням крові, задишка, біль у грудній клітині.
2. Рак молочної залози – поява ущільнень, втягнень соска, виділення із соска, зміни шкіри.
3. Рак шлунка – тяжкість та біль в епігастрії, нудота, блювота, зокрема з кров’ю.
4. Рак кишківника – закрепи, проноси, болі під час дефекації, домішки крові в калі.
5. Рак передміхурової залози – порушення сечовипускання, кров у сечі.
6. Рак шкіри – зміна родимок, поява саден, що не гояться понад 4 тижні, бородавчастих розростань.

У разі виникнення подібних симптомів вкрай важливо якнайшвидше пройти обстеження у профільних фахівців для виключення або підтвердження онкологічного діагнозу.

Важливість профілактичних оглядів

Більшість форм раку можна виявити на ранніх стадіях при проходженні регулярних профілактичних оглядів. Рекомендується 1 раз на рік проходити комплексне обстеження у терапевта. Жінкам старше 40 років показана щорічна мамографія для ранньої діагностики раку молочної залози. З 40 років необхідно регулярно здавати аналіз калу на приховану кров для виявлення раку товстої кишки на ранній стадії. Чоловікам старше 45 років рекомендовано щорічно здавати ПСА (простат-специфічний антиген) для діагностики раку передміхурової залози.

Такі скринінгові заходи дають змогу виявити онкологію на початковому етапі, коли пухлина не встигла дати метастази, та шанси на одужання значно вищі.

Рекомендації щодо профілактики та раннього виявлення

Для зниження ризику розвитку раку рекомендується:

1. Відмова від куріння, вживання алкоголю, оскільки вони є провідними чинниками канцерогенезу.
2. Харчування з мінімумом смажених та копчених продуктів, достатньою кількістю овочів й фруктів. Надмірна вага підвищує ризик деяких видів раку.
3. Захист від надмірного сонячного випромінювання, включно зі штучними джерелами – соляріями.
4. Виключення впливу промислових канцерогенів – радіації, хімічних речовин, азбесту та інших речовин, що мають мутагенну дію. Необхідно дотримуватися заходів безпеки на виробництві.
5. Регулярні фізичні навантаження (не надмірні), підтримання активного способу життя. Це зміцнює імунітет та перешкоджає розвитку пухлинного росту.
6. Відмова від канцерогенів у побуті – пасивного куріння, нітратів, консервантів, забруднення навколишнього середовища.

Необхідно суворо дотримуватися рекомендацій лікарів щодо проходження диспансеризації, скринінгових оглядів з метою раннього виявлення онкології.

У разі появи будь-яких підозрілих симптомів, які зберігаються понад 2-3 тижні, слід негайно звернутися до лікаря та пройти обстеження для виключення злоякісних новоутворень. Що раніше виявлено рак, то вищі шанси на успішне лікування.

На жаль, рак залишається однією з провідних причин смертності в усьому світі. Однак своєчасне виявлення онкології на ранніх стадіях значно підвищує шанси на успішне лікування. Тому важливо знати основні симптоми, які можуть вказувати на розвиток злоякісних пухлин, а також регулярно проходити профілактичні обстеження. Але з огляду на загальну ситуацію в країні транспортування лежачих хворих по Україні може бути складним. У таких ситуаціях на допомогу приходить медична служба Aybolit. Вона має у своєму розпорядженні спеціально обладнаний транспорт та досвідчений медперсонал для того, щоб перевезти хворого на рак будь-якого ступеня тяжкості. Співробітники Aybolit забезпечать моніторинг стану пацієнта, надійний контроль життєво важливих функцій та комфортну доставку до лікувального закладу. Скористайтеся професійними послугами Aybolit за необхідності транспортування онкохворих.

Алгоритм оформлення інвалідності для осіб, прикутих до ліжка, є важливою та актуальною проблемою в Україні. Згідно з дослідженням Всесвітньої організації охорони здоров’я, в Україні налічується близько 150 тисяч лежачих хворих, які за станом здоров’я не можуть самостійно пересуватися. Ця цифра щорічно збільшується на 8-10%. При цьому понад 80% із них – це люди, старші за 60 років, із хронічними захворюваннями та наслідками інсультів або травм. Близько 15 тисяч – діти-інваліди з вродженими патологіями або генетичними порушеннями.

Для таких тяжкохворих пацієнтів отримання інвалідності та соціальної підтримки має першорядну важливість. Однак процедура оформлення інвалідності часто виявляється для них важкопереборною перешкодою у зв’язку з неможливістю самостійно дістатися до місць огляду. Тому алгоритм отримання інвалідності для лежачих хворих потребує особливої уваги та вирішення низки організаційних питань.

Отримання інвалідності в Україні у 2024 році регулюється Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та постановами Кабінету Міністрів.

Для оформлення інвалідності лежачому хворому необхідно надати такі документи:

• заяву;
• паспорт;
• медичну картку з лікувального закладу з докладним діагнозом та висновком про необхідність стороннього догляду;
• довідку МСЕК (медико-соціальна експертиза) про встановлення групи інвалідності.

Процедура оформлення інвалідності включає:

• Подання заяви та документів в управління соціального захисту населення за місцем реєстрації.
• Розгляд документів та направлення на МСЕК.
• Проходження комісії МСЕК з винесенням рішення.
• Отримання довідки МСЕК та надання її в управління соціального захисту.

Як оформити інвалідність лежачому хворому

Особливістю для лежачих хворих є необхідність організації їх транспортування на огляд до МСЕК. Це вимагає запрошення спеціально навченого персоналу та обладнаного медичного транспорту.

Підготовка лежачого хворого до транспортування

Під час транспортування лежачого хворого необхідно забезпечити безпеку хворого, комфорт під час транспортування та мінімізувати ризик ускладнень.

У приватній швидкій «Айболит» здійснюється безкоштовна консультація з підготовки лежачого хворого до транспортування. Наші фахівці допоможуть вам:

• Оцінити стан хворого та визначити необхідність у додаткових заходах безпеки.
• Підібрати відповідне обладнання для транспортування.
• Вжити заходів для профілактики ускладнень.

Ми забезпечимо безпечне транспортування та комфорт вашої близької людини.

Загалом, порядок отримання інвалідності для пацієнтів, які не здатні до самостійного пересування, має свої особливості, пов’язані насамперед з їхнім транспортуванням та підготовкою до огляду в МСЕК. При дотриманні всіх вимог й наданні повного пакета документів можна своєчасно оформити інвалідність та забезпечити лежачим хворим необхідну соціальну підтримку.

Неврологічні захворювання являють собою патології нервової системи – головного та спинного мозку, периферичних нервів. Вони є однією з найпоширеніших причин інвалідності та смертності в усьому світі. Нижче розглянуто основні види неврологічних захворювань, методи їх діагностики та лікування.

Поширені неврологічні захворювання

Які ж бувають неврологічні захворювання? До найпоширеніших належать:

• Цереброваскулярні хвороби;
• Демієлінізуючі захворювання; 
• Невропатії; 
• Епілепсія; 
• Нейродегенеративні захворювання.

Цереброваскулярні захворювання, такі як інсульт і транзиторна ішемічна атака, виникають при порушенні кровопостачання головного мозку. До факторів ризику належать атеросклероз, гіпертонія, цукровий діабет, куріння.

Демієлінізуючі захворювання, зокрема розсіяний склероз, характеризуються ураженням мієлінової оболонки нервових волокон. При цьому виникають порушення проведення нервових імпульсів.

Невропатії – це захворювання периферичних нервів. До них належать діабетична нейропатія, попереково-крижова радикулопатія та інші. Причинами можуть бути травми, інфекції, токсини.

Епілепсія проявляється повторюваними судомними нападами внаслідок надлишкової електричної активності головного мозку.

До нейродегенеративних захворювань відносять хвороби Паркінсона та Альцгеймера. Вони пов’язані з поступовою дегенерацією й загибеллю нервових клітин.

Діагностика та симптоми неврологічних захворювань

Діагностика неврологічних захворювань включає:

• Збір скарг та анамнезу – з’ясування основних проявів захворювання, часу їхнього виникнення, провокуючих чинників.
• Неврологічний огляд – оцінка функції черепно-мозкових нервів, м’язової сили, чутливості, координації рухів.
• Лабораторні дослідження крові, ліквору (рідини, що оточує головний та спинний мозок й заповнює простір між двома їхніми оболонками) – для виключення запальних та інфекційних захворювань.
• Інструментальні дослідження: КТ, МРТ головного мозку – для виявлення структурних змін; ЕЕГ – для оцінки біоелектричної активності мозку.

Характерні симптоми:

• Головні болі, запаморочення;
• Судомні напади;
• Порушення координації, ходи;
• Слабкість у кінцівках;
• Оніміння, втрата чутливості;
• Порушення мовлення, зору, слуху;
• Когнітивні та поведінкові розлади.

Лікування неврологічних захворювань

Лікування залежить від конкретної патології (нозології) та тяжкості перебігу, але в загальних рисах включає:

• Медикаментозну терапію – протисудомні, судинні, ноотропні препарати.
• Хірургічні методи при пухлинах, травмах, судинних мальформаціях.
• Фізіотерапевтичне лікування – електростимуляція, лазеротерапія, магнітотерапія.
• Мануальна терапія при захворюванні або пошкодженні хребта.
• Реабілітація – відновлення рухових та когнітивних функцій.
• Психотерапія, логопедична корекція за необхідності.
• Профілактика ускладнень – профілактика пролежнів, контрактур, тромбозів.

Важливими є комплексний підхід, етапність та безперервність лікування, мультидисциплінарна взаємодія фахівців для досягнення стійкого терапевтичного ефекту.

У новому реабілітаційному центрі Aybolit здійснюють комплексну реабілітацію пацієнтів із гострою та хронічною неврологічною патологією. Використовуються інноваційні методики відновлення рухових, когнітивних і мовленнєвих функцій. Aybolit допомагає повернутися до повноцінного життя навіть у разі важких неврологічних порушень, а також надасть профілактичні послуги, такі як профілактика інсульту.

Неврологічні захворювання становлять серйозну проблему для охорони здоров’я. Своєчасна діагностика, лікування в гострій фазі, а також подальша реабілітація є вкрай важливими для відновлення та підтримки якості життя пацієнтів з патологією нервової системи. Комплексний підхід і використання передових методик реабілітації дають змогу домогтися стійкого терапевтичного ефекту.

Що таке цукровий діабет

Цукровий діабет є серйозною медико-соціальною проблемою. За даними ВООЗ, у світі налічується понад 420 млн. хворих на діабет. В Україні офіційно зареєстровано 1,3 млн. пацієнтів із цукровим діабетом, проте за оцінками експертів реальна кількість може сягати 3 млн. осіб.

У структурі ендокринної патології в Україні діабет посідає лідируючі позиції, складаючи понад 60%. При цьому понад 90% – діабет 2-го типу, тісно пов’язаний з ожирінням, гіподинамією, неправильним харчуванням. 

Загрозливі темпи зростання захворюваності диктують необхідність підвищення інформованості населення про цю недугу.

Види цукрового діабету

Розрізняють кілька видів цукрового діабету:

• Діабет 1-го типу розвивається в дитячому та молодому віці. Причина — аутоімунне ураження інсулін-продукуючих клітин підшлункової залози.
• Діабет 2-го типу — найпоширеніший, пов’язаний із надмірною вагою, малорухливим способом життя та спадковою схильністю. У його основі лежить інсулінорезистентність й відносна інсулінова недостатність.

Симптоми цукрового діабету

Основні симптоми цукрового діабету:

• Спрага, сухість у роті;
• Часте сечовипускання;
• Постійний голод;
• Різкі коливання маси тіла;
• Слабкість, стомлюваність;
• Уповільнене загоєння ран;
• Свербіж шкіри.

За відсутності лікування можливий розвиток таких грізних ускладнень цукрового діабету, як діабетичний кетоацидоз й гіперосмолярна кома. Це стани, що безпосередньо загрожують життю пацієнта.

За кетоацидозу на тлі абсолютної інсулінової недостатності відбувається переродження жирів з утворенням кетонових тіл і розвитком тяжкого метаболічного ацидозу. Гіперосмолярна кома характеризується вираженою гіперглікемією, сильним зневодненням й порушенням свідомості аж до коми.

При появі симптомів кетоацидозу або гіперосмолярної коми (сухість шкіри, прискорене дихання, ацетоновий запах із рота, помутніння свідомості) потрібно перевезти хворого з цукровим діабетом у відділення реанімації/інтенсивної терапії. На догоспітальному етапі важливо забезпечити прохідність дихальних шляхів, кисневотерапію, внутрішньовенні інфузії інсуліну та регідратаційних розчинів. Безболісне транспортування таких пацієнтів до стаціонару є одним із найважливіших завдань спеціалістів невідкладної швидкої допомоги «Айболить».

Причини виникнення цукрового діабету

Основні причини підвищення цукру в крові такі:

• Ожиріння (індекс маси тіла понад 30);
• Малорухливий спосіб життя;
• Нераціональне харчування;
• Стреси;
• Спадкова схильність.

Профілактика цукрового діабету

Ефективна профілактика включає:

• Підтримання нормальної маси тіла;
• Регулярні фізичні навантаження;
• Відмова від шкідливих звичок;
• Збалансоване харчування з обмеженням швидких вуглеводів або спеціальна дієта під суворим наглядом лікаря;
• Контроль рівня цукру крові, здача аналізів на рівень цукру в крові, як мінімум 1 раз на рік.

Діагностика діабету включає:

• Визначення глікемії натщесерце і після навантаження;
• Дослідження рівня глікованого гемоглобіну;
• Аналіз сечі на глюкозурію та кетонурію.

Таким чином, своєчасний медичний огляд, виявлення, і, як наслідок, адекватне лікування діабету дає змогу запобігти розвитку грізних ускладнень й продовжити життя пацієнтів. Комплекс послуг з діагностики, лікування та реабілітації діабету надається в Медичному Центрі “Aybolit”.

Травма голови: що відбувається всередині організму 

Під час травмування голови, як правило, виникає струс мозку. Що ж таке струс мозку? Струс мозку є поширеною черепно-мозковою травмою. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, струс мозку становить 70-90% усіх травм голови. Найчастіші причини:

• Дорожньо-транспортні пригоди;
• Травми під час занять спортом;
• Падіння з висоти;
• Удари тупими предметами;
• Побиття та бійки.

У більшості випадків струс мозку виникає під час різкого прискорення або уповільнення руху голови. Наприклад, при ударі, падінні, під час автомобільної аварії. Це призводить до зміщення мозку всередині черепної коробки та удару нервової тканини об стінки черепа або об кісткові виступи на його основі.

У результаті виникають множинні дрібні крововиливи, набряк мозкової тканини, порушується живлення нервових клітин. Без адекватного лікування та реабілітації після черепно-мозкових травм ці явища можуть зберігатися тривалий час.

Тому в разі тяжких черепно-мозкових травм вкрай важливим є своєчасне надання нейрохірургічної допомоги та початок реабілітаційних заходів. Комплексна реабілітація після черепно-мозкових травм необхідна для якнайшвидшого відновлення порушених неврологічних функцій та повернення пацієнтів до звичного способу життя.

Струс мозку: симптоми, які не можна ігнорувати:

• Короткочасна (до 30 хвилин) втрата свідомості або порушення орієнтації в часі та просторі;
• Головний біль середньої або сильної інтенсивності;
• Нудота, іноді багаторазове блювання;

• Запаморочення, порушення рівноваги;

• Порушення пам’яті, уваги, мовлення;
• Підвищена чутливість до світла та звуків.

Діагностика струсу мозку: що потрібно знати?

Діагностика струсу мозку включає:

1. Неврологічний огляд.

Під час огляду невролог звертає увагу на:

• Наявність видимих ушкоджень голови;
• Реакцію зіниць на світло;
• Симптоми подразнення мозкових оболонок;
• Ознаки порушення координації та рівноваги;
• Можливі осередкові неврологічні симптоми.

2. Нейровізуалізація.

Проводиться комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного мозку. Це необхідно для виключення:

• Внутрішньочерепних гематом;
• Набряку та набухання мозку;
• Переломів кісток черепа.

3. Оцінка когнітивних функцій й пам’яті.

За допомогою спеціальних тестів оцінюється:

• Обсяг короткочасної та довготривалої пам’яті;
• Концентрація уваги;
• Швидкість перемикання та розподілу уваги;
• Стійкість і вибірковість уваги;
• Швидкість розумових операцій;
• Отримані результати порівнюються з віковою нормою.

Як видно, у разі струсу мозку — тільки детальне обстеження дає змогу поставити точний діагноз і призначити адекватне лікування.

Наслідки струсу мозку: що може бути?

• Тривалі головні болі, напруження;
• Підвищена стомлюваність;
• Зниження розумової та фізичної працездатності;
• Порушення сну, дратівливість, тривожність;
• Зниження пам’яті та уваги;
• Запаморочення та порушення координації рухів.

Струс мозку: що чекає після травми?

Після травми необхідне доволі тривале лікування та реабілітація. Процедури включають:

• Період спокою. На перших етапах відновлення необхідно дотримуватися постільного або напівпостільного режиму протягом 2-4 днів. Це дає змогу мінімізувати фізичне та розумове навантаження на мозок. Надалі поступово розширюють побутову активність, але протягом 10-14 днів рекомендується уникати надмірних навантажень, зокрема комп’ютерних ігор, яскравих фільмів й гучних заходів на кшталт концертів.
• Медикаментозне лікування. Призначають нестероїдні протизапальні засоби при головному болю й болючості м’язів шиї. Також можливе призначення судинних і ноотропних препаратів для поліпшення кровопостачання мозку.
• Фізіотерапевтичне лікування. Апаратний масаж та лікувальна фізкультура допомагають нормалізувати м’язовий тонус, зменшити набряклість тканин мозку. Курс – 10-12 процедур.
• Відновлення когнітивних функцій. За рекомендацією невролога заняття з нейропсихологом допомагають повернути обсяг пам’яті, увагу та інші когнітивні здібності до колишнього рівня.

При дотриманні комплексного підходу більшість хворих повністю відновлюються після струсу мозку протягом 1-2 місяців.

Таким чином, струс мозку — поширена черепно-мозкова травма, що характеризується короткочасним порушенням свідомості, головним болем, нудотою. Наслідки можуть зберігатися протягом кількох тижнів. Для повного відновлення потрібне дотримання щадного режиму.

У разі важких травм голови важлива своєчасна госпіталізація та реабілітація. Фахівці центру медичної реабілітації Aybolit нададуть кваліфіковану допомогу пацієнтам із черепно-мозковою травмою на всіх етапах лікування.